Відомий український режисер, педагог та актор, якому притаманні рідкісна сценічна правдивість, глибинний психологізм, філософське тлумачення ролей.

   Народився майбутній кумир публіки 14 березня 1891 р. у Львові. Акторський талант почав проявлятися ще в гімназії – Бучма створював карикатурні образи учителів, саме за це його виключили з гімназії, але згодом він склав усі іспити екстерном. Мав оперний голос, грав на скрипці.

   З 1905 р. – хорист і танцюрист Львівського театру товариства «Руська бесіда» – одного з найвідоміших у Галичині і єдиного в усій Західній Україні, де ставились спектаклі українською мовою.

   Протягом 1917-1919 років грає в трупі Садовського і паралельно відвідує заняття в Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. 

   Організовує «Новий львівський театр» у Дрогобичі, з ним мандрує Наддніпрянщиною. 1920 р. на його базі, спільно з Гнатом Юрою, утворено театр ім. І. Франка (нині Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). 1922 р. вступає до створеного Курбасом Мистецького об’єднання «Березіль» у Києві.

   Тоді ж починає зніматися у фільмах. Цікаво, що працював без дублерів. Так, на зйомках фільму «Нічний візник» А. Бучма грав роль старого одеського візника. У сцені, де фаетон падав із потьомкінських сходів, актор сам вискакував із візка на ходу. Далі були стрибки із другого поверху у відкрите авто, яке їхало знизу, стійка на руках на балконі 12-го поверху.

   На ніжинській сцені Амвросій Максиміліанович грав у виставі «Платон Кречет» і запамʼятався акторам та глядачам своїми осмисленими, довгими паузами, під час яких текст просто втрачав сенс, адже показував артист усю гаму переживань свого героя через вираз обличчя, руки, фігуру. Він завжди намагався вияснити функціональну, естетичну роль образу, спектаклю. Амвросій Бучма мав розвинену акторську пластику, вроджений артистизм і харизматичність.