Разработано с JooMix.

Напередодні відкриття Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької, Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського широко відчинив двері перед Іваном Куровським, своїм меценатом і благодійником.

Директор ніжинського драмтеатру Юрій Муквич

Виявляється, ніде у світі немає подібного фестивалю і кажуть, що він унікальний. За словами театралів, головне завдання цього форуму – популяризація ролі жінки у сучасному національному театральному мистецтві та сучасному житті. Фестиваль щорічно розпочинається 27 жовтня, бо саме цього дня у 1882 році Марія Заньковецька вперше вийшла на професійну сцену. За роки існування фестивалю жіночої творчості свій талант продемонстрували 68 професійних театральних колективів із восьми країн світу. Цьогоріч із 27 жовтня по 4 листопада свої кращі роботи покажуть театрали не лише з Києва, Миколаєва, Полтави, Львова, а й Білорусі, Росії, Польщі… Крім того, працівники ніжинського театру тепер без проблем гастролюватимуть зі своїми виставами у інші міста та села. Адже у них з’явилася вантажівка, яка перевозитиме їхні декорації, костюми та інші речі, що потрібні для творчої роботи.

Є два способи живо зацікавити публіку в театрі: за допомогою великого або правдивого. Велике захоплює маси, правдиве підкуповує окремих осіб.
Віктор Гюго



Театр. Не кожне місто може похвалитися його наявністю. Ніжину ж пощастило більше за всіх, будучи містом провінційним, невеликим, ніжинці мають змогу насолоджуватися театральним мистецтвом місцевого театру, культурно розвиватися й просто відпочивати.

79-й театральний сезон Ніжинського українського драматичного театру ім. М.Коцюбинського дійшов до свого фінішу. 79 років на сцені – це не мало. Скільки перешкод і труднощів він пройшов на своєму шляху, щоб стати таким, яким ми бачимо його сьогодні. Скільки талановитих акторів, режисерів працювали задля його розквіту й процвітання. Але як би важко не було (особливо фінансово, оскільки ця проблема була і є найактуальнішою чи не для всіх театрів), але Ніжинський театр продовжує працювати для вас глядачі, для суспільства, для майбутнього.

  Свій сімдесят дев’ятий театральний сезон Ніжинський український драматичний театр
імені Михайла Коцюбинського розпочав низкою театральних прем’єр. Останню з них «А ми вас обдурили.., або LESBIYANKI. NET» за п’єсами Наталії Уварової «Шахрайки» та Наталки Коломієць «Одного разу на комунальній вулиці…» поставив на ніжинській сцені київський режисер та продюсер Герман Архипов. Театральні проекти цього режисера любить і цінує ніжинський глядач. Чого варта лише минулорічна прем’єра драми «Стриптиз» за твором Олександра Марданя. На сцені йшлося про стан душі, про оголення проблем – моральних і життєвих, про подолання кризи в особистих стосунках. Усі вистави минулого театрального сезону пройшли при повному аншлазі, а ще ж і успіх на кількох фестивальних сценах, гастрольні поїздки…

Чим же «бере» Герман Архипов глядача? Перш за все оригінальністю режисерського мислення… Архипов не боїться експериментувати над проблематикою нашого сьогоденного буття. Він стирає кордони між соціумом і театральною сценою. Архипов усі гострі проблеми сьогодення концентрує у своєму режисерському задумі й залучає до їх вирішення не лише актора, але й глядача. Зачасту глядач виявляється не готовим до цього. Адже він прийшов до театру перепочити від нервових, стресових буднів, аж раптом зі сцени його накривають ті ж проблеми, що доводиться вирішувати в реальному житті. Саме тут і спрацьовує режисерський задум. Глядач, спираючись на власний досвід, переймається конфліктом й шукає шляхи вирішення проблеми, яка розігрується на сцені. Отож, він стає співучасником дійства.

У російському місті Смоленську нещодавно завершився ІІІ міжнародний театральний фестиваль «Смоленський ковчег». Захід відбувається раз на два роки. Але цього разу нашим акторам таки вдалося зірвати овації.

На третій день фестивалю великий зал Смоленського драмтеатру був зачарований головною героїнею вистави «Стриптиз» у виконанні заслуженої артистки України Алли СОКОЛЕНКО, таку зворушливу рецензію дала нашій землячці «Смоленская газета»:

«Неважко здогадатися, що спектакль Ніжинського українського державного театру ім. Коцюбинського не про буквальне роздягання, хоча воно там теж було присутнє (творці не обманули очікування глядачів), але про стан душі, про оголення проблем – моральних і життєвих, про подолання кризи в особистих стосунках».

27 березня у світі будуть відзначати Міжнародний день театру. Це один з найдавніших видів мистецтва. Дуже приємно, що у нашому місті ми можемо безпосередньо до нього доторкнутися завдяки Ніжинському українському драматичному театру імені Михайла Коцюбинського. До речі, це єдиний в Україні драматичний театр, який знаходиться у районному центрі й носить його ім’я. Про цю унікальність та про місце театру у культурному житті України нам розповів його директор Юрій Миколайович Муквич.

– Розкажіть про те, що змінилося з часу отримання «постійного місця проживання».

– У минулому році на наших виставах побували більше 36 тис. глядачів. А це є показник.

Якщо взяти 2001 рік, наші вистави тоді відвідали 1015 чоловік. Це все завдячуючи тільки приміщенню. Але найголовніше те, що, хоча театр уже зараз і працює 79 театральний сезон, становлення стаціонарного театру відбулося 8 березня 2002 року, і в Ніжині театр з’явився не в 1938 році, а саме в 2002-му. Колись, ще коли я служив в армії, я приїхав у Ніжин і, йдучи по вул. Гоголя, побачив через неї рекламну перетяжку, на якій було написано «Гастролі Ніжинського драматичного театру імені М.Коцюбинського у м. Ніжині». Це був такий парадокс для мене: я довго не міг зрозуміти, чому ніжинський театр гастролює в Ніжині. Це був 1992 рік. Що змінилося? На сьогоднішній день Ніжинський театр протягом 6 останніх років входить у десятку кращих театрів України. Це статистичні дані Міністерства культури. Театр не перший рік впевнено тримає перше місце в області серед п’яти театрів. Театр постійно перевиконує план. Театр показує і прославляє своє рідне місто на теренах не тільки області, України, але й за кордоном. Зараз у нас є запрошення на два фестивалі у квітні, один з них за кордоном.