"БЕЗІМЕННА ЗІРКА" за п'єсою румунського драматурга М.Себастіана від Ніжинського українського драматичного театру ім. М.М. Коцюбинського

28 жовтня в Чернігові в рамках ХХI Міжнародного фестивалю «Слов’янські театральні зустрічі» в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка Ніжинський український драматичний театр ім. М.М. Коцюбинського продемонстрував ліричну драму на дві дії "Безіменна зірка" за п'єсою румунського драматурга Михайла Себастіана.

Ця історія сталася минулого століття, в одному румунському містечку, в якому є лікарня, суд, поліція, залізнична станція, повз яку не зупиняючись проходять швидкі поїзди, і на якій служить начальник вокзалу пан Іспас. Тут є і гімназія, в якій працюють строга мадемуазель Куку, щирий учитель музики Удря, товариш пана Мірою, який не просто викладає астрономію, але й живе цією наукою.

Та все ж, не буває правил без винятків, а тим паче, у романтичній комедії – одного спекотного вечора швидкий поїзд зупинився і з нього вийшов... безквитковий пасажир...

Тут зустрічаються небагатий вчитель астрономії Мірою - філософ, романтик, талановитий вченій, який відкрив безіменну зірку в Галактиці, для кого зіркове небо є змістом життя та сексуальна світська гламурна левиця Мона. Кохання однієї ночі, з обіцянкою Мони залишитись назавжди, закінчується її від'їздом, бо не може вона відмовитись від розкоші, і що наперед виправдовує вчитель:

"Жодна зірка ніколи не відхиляється і ніколи не зупиняється на своєму шляху"

, бо для нього Мона теж Зірка...

Приємною несподіванкою для всіх був ефектний виступ у другій дії генерального директора Ніжинського українського драматичного театру ім. М.М. Коцюбинського, заслуженого працівника культури України Юрія Муквича, який зіграв роль багатія-коханця чарівної Мони.

Сама ж п'єса є філософською та повчально. У ній порушується проблема сучасного нашого, такого стрімкого і не зовсім зрозумілого, життя. Адже світ, який для нас відкрився, в основному, матеріальний, і він доступний і манливий для людей, от і постає питання знову ж таки тієї духовності або тих критеріїв, які визначають стан нашої душі, те, до чого ми прагнемо. З цим пов’язано дуже багато негативних факторів, таких як втрата своєї ідентичності, втрата власної особистості. Все стає дуже схожим одне на одного. Людина, яка вибивається з цього загального малюнку, починає багатьох дивувати, дратувати, і робляться всілякі спроби для того, аби таку людину “притерти”, принизити, щоб вона стала такою, як всі. Від цього стає трохи моторошно. А «Безіменна зірка» якраз порушує проблему відкриття людиною в собі любові, знаходження любові, збереження вічних цінностей.

Олександр МАЙШЕВ,
Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини чернігівської облдержадміністрації