27 березня – Міжнародний день театру. Міжнародний день театру - це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів, це величезний вклад всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів.
До вашої уваги - інтерв’ю з актором Ніжинського академічного українського драматичного театру імені Михайла Коцюбинського Олександром Реп’яхом, нині бійцем ЗСУ, який добровільно обрав холодний окоп замість затишної сцени.
Журналісти MYNIZHYN.com поговорили з ним про війну, ситуацію за лаштунками театру та майбутню Перемогу.
Для істориків та практиків українського театрального мистецтва на мапі країні є місце, про яке усі згадують з особливим пієтетом і захопленням. Це осереддя духовної сили, простір, в якому зародилася ідея українського професійного театру, витоки, з яких почався його величний поступ. Батьківщина корифеїв українського театру, представників родини Тобілевичів – Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського, Миколи Садовського, які у своєму маєтку «Хутір Надія» на тодішній Єлисаветградщині, сконцентрували творчу енергію на створення майбутнього українського театру, залучивши однодумців і соратників. І відтоді, згадка про корифеїв неможлива без імен Марії Заньковецької, Марка Кропивницького, Ганни Затиркевич-Карпинської, Михайла Старицького, Марії Садовської-Барілотті. Сьогодні, наявність такого знакового місця, унікального для культури України, відзначена достойно. Єлисаветград, переживши різні назви, тепер називається Кропивницький, а Театр, що покликаний зберігати традиції українського класичного мистецтва – Академічний обласний український музично-драматичний театр – носить ім’я Марка Лукича Кропивницького.
У пантеоні національної культури знакова постать видатної актриси, першої народної артистки України Марії Заньковецької — приклад жертовного, самовідданого служіння театрові. Творчість Заньковецької — окраса українського Театру корифеїв, який вона створювала разом зі своїми славетними сподвижниками Марком Кропивницьким, Панасом Саксаганським, Миколою Старицьким і братами Тобілевичами. Маленьке село Заньки, назву якого актриса використала собі за сценічне ім’я, розташоване неподалік Ніжина. Саме тут, у Ніжині, Марія Заньковецька вперше вийшла на самодіяльний театральний кін, а згодом, 27 жовтня 1882 року в міському театрі тодішнього Єлисаветграда на професійній сцені зіграла свою першу роль — Наталку Полтавку. Заньковецька прославила свій сіверський край, прославила український театр, тому земляки прагнуть зберігати пам’ять про відому землячку й віддавати шану її життю і творчості.
П’ятнадцять років тому виникла ідея проведення в Ніжині театрального свята, яке б вшановувало пам’ять Заньковецької і зосереджувалося саме на творчості славетної артистки. Ініціатором такого театрального форуму виступив Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського (директор Юрій Муквич). І от, цьогоріч, традиційно восени, коли в житті Марії Заньковецької з’явився професійний театр, у Ніжині відбувся ювілейний, XV Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької. Проводити подібні заходи непросто: місцева влада лише частково підтримує благородну ідею Театру ім. М. Коцюбинського, основний же тягар фінансування бере на себе створена при Театрові Попечительська рада, яка об’єднала ніжинських меценатів, котрі розуміють важливість створення у рідному місті справжнього культурного середовища і дають змогу ніжинцям дивитись різні фестивальні вистави і ставати переконаними шанувальниками театру.
Ніжинський театр ім. Михайла Коцюбинського постійно презентує своїм глядачам нові вистави для різного віку і вподобань, тож, рідний театр вже давно відомий на своїй малій батьківщині. Поряд з тим, важливою складовою творчого процесу театрального життя трупи є не тільки стаціонарне функціонування, а і демонстрація вистав за межами свого театру. З метою збагачення та урізноманітнення репертуару, дирекція театрів організовує виступи колективів з різних областей у своїх містах.
Не так давно, а саме в період 12-14 квітня, в рамках проведення обмінних гастролей на ніжинській сцені свою творчість демонстрував колектив Кіровоградського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького, а вже 10 - 12 травня, протягом трьох днів відбулися виступи колективу Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. М.М. Коцюбинського на Кіровоградській сцені.
28 серпня у Ніжинському драматичному театрі відбувся прем’єрний показ вистави «Еспериментаріум». Можна з впевненістю сказати, що такого у Ніжині ще не показували.На сцені театру відобразилось велике горе для всієї України та світу – аварія на Чорнобильській атомній станції та її наслідки для людей.
Глядачі могли побачили картину існування родини у тридцятикілометровій зоні відчуження навколо чорнобильського атомного реактора. Люди «в зоні» живуть цілком ізольовано від «нормального» світу. У родині героїв син Вовчик і його мати ще відчувають прагнення повернутися до того світу, а от баба Пріся свідомо асоціює себе лише з покинутою землею, яка парадоксально дає їй сили для виживання. Образ баби Прісі — це тип українця, яким він сам, напевно, хотів би себе бачити.
Copyright © 2024 Ніжинський академічний український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського.