Людмила Крутько – артистка, яка несе світло на сцені та в серця глядачів
Шлях до театру для Людмили почався випадково. Їй запропонували заспівати кілька пісень на концерті, і саме ця подія відкрила для неї двері у великий світ театру. Спочатку, ще студенткою, вона з’являлася на сцені в епізодичних ролях, але її талант і наполегливість швидко привели до головних ролей.
«Це затягує. Ось уже 19 років я на сцені, і це стало невід’ємною частиною мого життя», — згадує Людмила, яка не уявляє себе поза театром.
У Новорічні свята у Ніжинському драмтеатрі презентували прем’єру вистави «Крижане серце» - це дивовижна вистава для всієї родини, яка захоплює глядачів своїм чарівним світом, де оживає казкова історія про дружбу, відвагу та любов.
Актори театру дарують глядачам казкову атмосферу свята, грають і живуть на сцені, показуючи тим самим, що життя не стоїть на місці і його не відкладеш на потім, і дитинство у наших дітей одне, яке не повториться через рік або два. Тож не зважаючи на наші гіркі реалії – життя продовжується і любов, розтоплює найхолодніше серце. Таким був головний посил цієї казкової вистави.
27 березня – Міжнародний день театру. Міжнародний день театру - це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів, це величезний вклад всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів.
До вашої уваги - інтерв’ю з актором Ніжинського академічного українського драматичного театру імені Михайла Коцюбинського Олександром Реп’яхом, нині бійцем ЗСУ, який добровільно обрав холодний окоп замість затишної сцени.
Журналісти MYNIZHYN.com поговорили з ним про війну, ситуацію за лаштунками театру та майбутню Перемогу.
Для істориків та практиків українського театрального мистецтва на мапі країні є місце, про яке усі згадують з особливим пієтетом і захопленням. Це осереддя духовної сили, простір, в якому зародилася ідея українського професійного театру, витоки, з яких почався його величний поступ. Батьківщина корифеїв українського театру, представників родини Тобілевичів – Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського, Миколи Садовського, які у своєму маєтку «Хутір Надія» на тодішній Єлисаветградщині, сконцентрували творчу енергію на створення майбутнього українського театру, залучивши однодумців і соратників. І відтоді, згадка про корифеїв неможлива без імен Марії Заньковецької, Марка Кропивницького, Ганни Затиркевич-Карпинської, Михайла Старицького, Марії Садовської-Барілотті. Сьогодні, наявність такого знакового місця, унікального для культури України, відзначена достойно. Єлисаветград, переживши різні назви, тепер називається Кропивницький, а Театр, що покликаний зберігати традиції українського класичного мистецтва – Академічний обласний український музично-драматичний театр – носить ім’я Марка Лукича Кропивницького.
У пантеоні національної культури знакова постать видатної актриси, першої народної артистки України Марії Заньковецької — приклад жертовного, самовідданого служіння театрові. Творчість Заньковецької — окраса українського Театру корифеїв, який вона створювала разом зі своїми славетними сподвижниками Марком Кропивницьким, Панасом Саксаганським, Миколою Старицьким і братами Тобілевичами. Маленьке село Заньки, назву якого актриса використала собі за сценічне ім’я, розташоване неподалік Ніжина. Саме тут, у Ніжині, Марія Заньковецька вперше вийшла на самодіяльний театральний кін, а згодом, 27 жовтня 1882 року в міському театрі тодішнього Єлисаветграда на професійній сцені зіграла свою першу роль — Наталку Полтавку. Заньковецька прославила свій сіверський край, прославила український театр, тому земляки прагнуть зберігати пам’ять про відому землячку й віддавати шану її життю і творчості.
П’ятнадцять років тому виникла ідея проведення в Ніжині театрального свята, яке б вшановувало пам’ять Заньковецької і зосереджувалося саме на творчості славетної артистки. Ініціатором такого театрального форуму виступив Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського (директор Юрій Муквич). І от, цьогоріч, традиційно восени, коли в житті Марії Заньковецької з’явився професійний театр, у Ніжині відбувся ювілейний, XV Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької. Проводити подібні заходи непросто: місцева влада лише частково підтримує благородну ідею Театру ім. М. Коцюбинського, основний же тягар фінансування бере на себе створена при Театрові Попечительська рада, яка об’єднала ніжинських меценатів, котрі розуміють важливість створення у рідному місті справжнього культурного середовища і дають змогу ніжинцям дивитись різні фестивальні вистави і ставати переконаними шанувальниками театру.
Copyright © 2025 Ніжинський академічний український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського.