ІХ-й Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької у Ніжині розпочався, як і годиться, 27 жовтня. І дарма, що на організаторів фестивалю чатували фінансові труднощі, проблеми побутового і творчого характеру … Фестиваль все одно відбувся . Та й не могло бути по-іншому. Адже це данина традиції. Бо саме у цей день, сто тридцять один рік тому, у Єлисаветграді народився перший український професійний театр під орудою Марка Кропивницького і вперше вийшла на сцену патронеса нашого фестивалю – Марія Заньковецька. Не варто наголошувати, що на мистецький форум з нетерпінням очікували ніжинські глядачі. Квитки на усі фестивальні вистави були розкуплені задовго ще до його початку. А тому кожен спектакль проходив при повному аншлазі. У день відкриття фестивалю акторів і глядачів театрального дійства привітали народний артист України, Голова Національної спілки театральних діячів України Лесь Танюк та народний артист Росії, Голова Союзу театральних діячів Російської Федерації Олександр Калягін. Вони надіслали вітальні телеграми у яких зазначалося, що проведення фестивалю сприятиме розвитку мистецьких зв’язків міх нашими братніми народами, взаємному духовному збагаченню, творчому співробітництву та знайомству з кращими зразками сучасного театрального мистецтва.
Цього року на фестиваль завітали театральні колективи з Москви, Києва, Гомеля, Сімферополя, Коломиї, Кіровограду, Львова, Сєверодонецька. Десять фестивальних днів пролетіли, як одна мить. На фестивалі працювало професійне журі до складу якого входили: Алла Підлужна – театрознавець, лауреат премії НСТД України у галузі театрознавства та театральної критики, голова журі (Київ); Володимир Макаров – заслужений працівник культури Росії, секретарСпілки театральних діячів Російської Федерації (Москва); Алла Соколенко – заслужена артистка України, художній керівник Ніжинського українського драматичного театр; режисер театру і кіно Герман Архипов, театрознавець Олена Ястремська (Київ) та автор цих рядків. Новацією фестивалю стало те, що кожен глядач перед початком вистави отримував анкету у якій він за п’ятибальною системою оцінював якість спектаклю та гру головної героїні. Виходячи із вистави глядачі вкидали анкети до спеціальної скриньки. Кожного вечора вони аналізувалися і виводився середній бал за спектакль та гру головної героїні. Думка глядачів враховувалася членами професійного журі. Працювали на фестивалі і альтернативне студентське журі, яке мало визначити номінантку на приз глядацьких симпатій. Зазначу відразу, що глядачі жодного разу не оцінили виставу на фестивалі нижче чотирьох балів, а вистави - переможці було оцінено на відмінно.
Фестивальне театральне дійство розпочала вистава Тетяни Іващенко «Мені тісно в імені своєму …» у виконанні акторів Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я». Це щемлива розповідь про кохання Сергія Єсеніна до Айседори Дункан, яких на сцені майстерно відтворювали заслужені артисти України Євген Нищук та Лариса Трояновська. І хай тема добре відома глядачеві, але переконлива гра акторів змусила поціновувачів Мельпомени по-новому прожити її. Професійне журі оцінило акторську майстерність Лариси Трояновської дипломом «За біографічну переконливість образу» та званням лауреатки фестивалю.
Тему кохання і людських взаємостосунків продовжили у своїй виставі «Коханці» актори Коломийського академічного обласного драматичного театру імені І. Озаркевича. П’єса інсценізована за твором Бернарда Слейда «На той рік у ці самі дні». Герої твору шалено кохаються, обговорюють сімейні теми, сваряться і миряться, а потім роз’їзджаються до власних сімей. Ось такий парадокс долі. Вистава мала успіх у ніжинського глядача. Виконавця головної жіночої ролі у виставі, актриса Мар’яна Іванович професійним журі була відзначена дипломом у номінації «За яскраве сценічне проживання ролі».
Та безперечно кращою виставою на фестивалі була визнана за оцінкою і глядачів, і професійного журі вистава Московського драматичного Театру на Перовській «В очікуванні на нього» за однойменним твором Михайла Хейфіца у постановці заслуженого артиста Росії та заслуженого артиста України Кирила Панченка. Чотири героїні вистави, кожна зі своєю долею, зважуються на знайомство в Інтернеті й приходять на побачення в старий парк. Ряд веселих і цікавих сценічних ситуацій тонкою в’яззю жіночих характерів і переплетіння доль складається у вишуканий візерунок чистих людських душ. Успіх спектаклю був шалений. Глядачі аплодисментами по кілька раз викликали акторів на сцену з вигуками «біс»! А професійне журі відзначило гру заслуженої артистки України Світлани Загородньої, заслуженої артистки Росії Галини Чігасової, актрис Софії Безрукової та Ельвіри Гірфанової спеціальним призом у номінації «Кращий акторський жіночий ансамбль».
Комедію-детектив француза Робера Тома «Вісім люблячих жінок» у перекладіна українську мову В.Гримича призвели на фестиваль актори Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру імені М.Л. Кропивницького. Психологічна інтрига, яка розкручується навколо постаті господаря будинку, дає змогу глядачеві прослідкувати розвиток характерів восьми жінок, яких доля звела у одне місце. Вистава підтвердила одвічну аксіому: жіночу логіку передбачити неможливо. Спектакль мав успіх у глядача, а актриса театру, заслужена артистка України Вікторія Майстренко професійним журі була відзначена призом у номінації «Краща жіноча роль другого плану».
Справжньою сенсацією на фестивалі стала вистава «Скажена кров» у виконанні акторів Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки та студентів акторського факультету Національного університету театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карого (курс професора Михайла Резниковича). Це гостра психологічна драма із життя сучасної німецької школи. Проте, проблеми молоді хіба мають кордони? Твір з німецької переклала режисер – постановник спектаклю Алла Рибікова. Глибока заглибленість у текст дозволила режисеру відтворити на сцені реалістичні картини сучасного життя. Вистава вразила своєю психологічною загостреністю, своєю актуальністю, а ще викликала дискусію: « Чи потрібно реалії життя переносити на театральну сцену? Адже люди прийшли до театру, щоб відпочити». Не стану наводити усі аргументи дискусії. Висловлю лише свою суб’єктивну думку: «Я за такий театр. Бо коли ти втрапиш у подібну життєву ситуацію, то будеш уже адаптований до неї, знатимеш як себе повести у ній». Журі фестивалю визнало спектакль лауреатом фестивалю. Алла Рибікова відзначена призом у номінації «Краща режисура», а альтернативне студентське журі відзначило акторську майстерність виконавців вистави «Призом глядацьких симпатій».
І от настав екватор фестивалю. Для акторів Ніжинського драматичного театру імені М. Коцюбинського він став особливим. Став особливим цей день і для ніжинського глядача. Адже 1 листопада виповнилася 80 років із дня заснування театру. Колектив театру виступив на фестивалі поза конкурсом. Ніжинці показали глядачам ліричну драму Олександра Олеся «Ніч на полонині». У спектаклі були задіяні усі актори театру на чолі із художнім керівником і режисером вистави, заслуженою артисткою України Аллою Соколенко та директором театру, заслуженим працівником культури України Юрієм Муквичем. Спектакль вразив і своєю сценографією, і акторською майстерністю, і тією самовіддачею з якою працювали актори. Глядацькі овації не вщухали довго. А потім розпочалася урочиста частина святкування. Ювілярів вітали директор департаменту культури туризму, національностей та релігії Чернігівської державної адміністрації Сергій Мойсієнко, заступник Ніжинського міського голови Світлана Васильєва, голова Ніжинської районної ради Олег Бузун та інші.
І от на сцені начальник відділу театрального мистецтва, Департаменту формування державної політики у сфері культури мистецтв та освіти Міністерства культури України Олена Воронько. Вона зачитує наказ міністра культури України про присвоєння Ніжинському українському драматичному театру імені М. Коцюбинського звання «академічний». Мрія багатьох поколінь ніжинських акторів нарешті збулася. Про академічний театр мріяла родина Лучицьких, яка стояла у витоків професійного театру в Ніжині. Підвалини «академії» заклали актори Наталія Ужвій, Амвросій Бучма, Оксана Петрусенко, Микола Донець, Іван Паторжинський, Ганна Пащенко та інші, які в різні часи грали в нашому театрі. І, безперечно, це велика перемога нинішнього колективу театру на чолі з Юрієм Муквичем та Аллою Соколенко, які змогли у наші непрості часи вивести театр на нові рубежі виконавської майстерності. Отож, віват, академічний!
Першою привітала колектив Ніжинського академічного драматичного театру імені М. Коцюбинського і благословила його на нові творчі перемоги заступник Голови Національної спілки театральних діячів України, народна артистка України Раїса Недашківська. А потім квіти і оплески акторам від вдячних глядачів.
А фестивальні перегони продовжив Гомельський обласний драматичний театр. Наші друзі із Білорусії привезли до Ніжина драму С. Моема «Віддана дружина» у постановці заслуженого артиста Республіки Білорусь Віктора Чепелєва. Це любовна історія з життя англійської родини, яка багато в чому перегукується із нашим сьогоденням.
Кримський академічний український музичний театр із Сімферополя показав на фестивалі музичну трагікомедію О. Каневського «Євреї нашого двору». Вистава розповідає про долю однієї одеської сім’ї та її найближчих родичів і сусідів. Піднято у виставі і тему еміграції. Народний артист України В. Карпов, заслужені артисти України М. Жук, В. Тюленєв, В. Черніков, заслужена артистка АРК Т. Гончаренко створили на сцені справжню атмосферу довершеного мистецького пошуку. Журі фестивалю відзначили цей спектакль, як «Кращу музичну виставу на фестивалі».
Вперше на фестиваль до Ніжина завітав Севєродонецький міський театр драми, який привіз одноактову драму «Вибач, я на хвилинку» у постановці режисера Ігоря Гладкого. Колектив театру молодий, він знаходиться у творчому пошуку, але дружня атмосфера фестивалю позитивно вплинула на гру акторів і дозволила їм повністю зреалізуватися. Про це сказала художній керівник театру Ірина Суханова. Журі фестивалю відзначило у номінації «Кращий акторський жіночий дует» гру актрис Галини Сінаревської та Ірини Суханової.
За багаторічною традицією закриває фестиваль жіночої творчості у Ніжині Львівський національний академічний український драматичний театр імені М.Заньковецької. Цього року заньковчани привезли на батьківщину відомої актриси мелодраму Атона Чехова «Дама з собачкою» у постановці народної артистки України Таїсії Литвиненко. Спектакль йшов українською мовою. Та на це ніхто не звернув уваги. Наскільки майстерно і переконливо розкривали свої образи артистка Анна Матійченко та народний артист України Ярослав Мука. Історія знайома, як світ: він, вона та сплетіння почуттів. І знову у повітрі відчувається легкий аромат Чехова: монологи коханців, які не завжди можуть бути тими, ким є насправді. Витончені манери … чарівні звуки музики … і чудова виконавська майстерність. Журі фестивалю відзначило гру Анни Матійченко дипломом лауреата і призом у номінації «Вишуканий психологічний образ». А глядачі щедро обдарували аплодисментами.
І ось настала урочиста мить закриття фестивалю. На сцені голова оргкомітету, заслужений працівник культури України Юрій Муквич та члени журі. Алла Підлужна оголошує рішення: у номінації «Краща жіноча роль на фестивалі» нагороджується заслужена артистка України Світлана Загородня, Московський драматичний Театр на Перовській (Росія). Вона ж стає лауреатом обласної мистецької премії імені Марії Заньковецької.
Погасла рампа … Завершився ще один театральний фестиваль. Полишають театр глядачі … і кожен із них виносить у своїй душі часточку тепла і сердечності якими їх так щедро обдарували актори. І це тепло допоможе вистояти у нелегких буднях сьогодення.
