Софіти згасли і з’єдналися куліси .
Час невблаганний, адже всьому буде край .
Позаду все: інтриги, компроміси,
Але чомусь болить душа ... стривай!
Хто роз’ятрив ті загрубілі струни?
Кому завдячити за другу ніч без сну?
Порожня сцена, лише сиво-білі труни,
І жінка з поглядом гіркого полину!
Вона жила на сцені і страждала,
Вир почуттів немов лавина з гір!
І в тій лавині потонула зала,
Раптово, якось, став вологим зір .
Я точно знаю, є майбутнє в фестивалю!
Ви подолали прірву часову.
Марія перевтілилась в Наталю,
Із Заньковецької на Львівську – Лісову !
06.11.19 Л.Руденко
Головний приз фестивалю "За кращу жіночу роль" та грошову «Премію імені Марії Заньковецької Чернігівської обласної державної адміністрації» отримала заслужена артистка України Наталя Лісова за роль Камілли Клодель у драмі Ольги Кіс «Мій Роден», Національного академічного українського драматичного театру ім.М.К.Заньковецької (м.Львів).
Що ж надихнуло актрису так самовіддано зіграти цю роль?
Про це спілкуємося з Наталею Лісовою по виставі.
Щоб краще зрозуміти головну героїню драми, Наталя відвідала Францію, завітала до музею Огюста Родена, що входить до десяти найпопулярніших та найцікавіших місць Парижа і викликає захоплення усього світу. Розповідає, що це величезна територія у кілька гектарів із садами, доглянутими газонами і величним замком, де розташовані роботи самого скульптора і його учнів. Роден був генератором ідей, а його учні втілювали ці ідеї в життя.
Камілла Клодель була самородком! У неї завжди була власна думка, і Роден дивувався, що часто сам йде за нею. Разом вони працювали 15 років. Камілла була його музою, натхненницею – єдиним цілим і тілом, і душею!
Нажаль, у музеї знаходиться лише одна робота Камілли Клодель – погруддя Родена з мармуру, яке стоїть при вході. Скульптура була виліплена по пам’яті, коли вони вже розлучилися. Можна тільки уявити, як Камілла закривала очі і згадувала кожну зморшку на обличчі коханого! Готову скульптуру потім подарувала Роденові, і він дуже нею пишався. Крім скульптури в музеї більше згадки про Клодель немає. Але залишається її енергія!
Роден і Клодель а були ніби створені один для одного. Проте їх шляхи розійшлися... Для Камілли Клодель це була трагедія, яку не зміг залікувати навіть час. Її творчий запал згас, і, як наслідок, – тридцять років, проведених у притулку для душевнохворих. Потрапила туди в 53 роки. Після розлучення з Роденом вважала, що все, що творить, - банально. Зникла енергія, атмосфера творчості. Вважала, що роботи не виходили, бо були без душі. З’явилися душевні муки, коли не витримують нерви. Клодель розбивала багато своїх робіт, усе нищила, вважаючи тлінними, непотрібними...
Увесь цей біль і жаль був із надзвичайною силою переданий актрисою Наталею Лісовою ніжинському глядачеві. А вистава «Мій Роден» відгукнулася у серцях останнім акордом XV Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької!
Вітаємо Наталію Лісову з перемогою та високою нагородою і побажаємо їй подальших творчих успіхів та цікавих творчих робіт!
Помічник генерального директора –
художнього керівника театру
Оксана Кравченко
