ПРЕМ'ЄРА
П'єсу написано з підтримки лондонського
театру “Royal Court“ і Британської Ради.
Коронація Слова 2013 “Відзнака Київського
Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка”
Павло Ар’є
«Слава героям»
Дійові особи та виконавці :
Остап Ількович Шемеля, ветеран УПА
– з.п.к.України Юрій Муквич
Андрій Васильович Чумаченко, ветеран Радянської армії
– Іван Стеблинський
Ганя - внучка Остапа Ільковича, медсестра -
- Іванна Маркова
Ірина Богданівна Зозуля, заввідділу серцево-судинної хірургії госпіталю
- з.а.України Людмила Савич
Петро - син Андрія Васильовича, бізнесмен
- з.а.України Андрій Буняєв
Ольга – медсестра
- Валентина Мухінська
Слідчий НКВС
- Лариса Нечваль
Вартовий НКВС
- Руслан Репях
Творчо- постановча група :
Режисура та художнє оформлення
– н.а.України Алла Соколенко
Музичне оформлення -
- Григорій Білик
Відеовізуальне оформлення –
- Андрій Горкавенко
Помічники режисера –
- Лариса Нечваль та Ірина Васютинська
Ця розповідь про життя… Про життя до …і трохи після. Про деякі причини того, що розпочалося у 2014 році і продовжується нині і яке має визначення у короткому, але дуже страшному слові - ВІЙНА! Російсько-українська війна…Дія вистави відбувається за десять років до початку повномасштабного вторгнення рашистської нечисті на нашу землю. В одній лікарняній палаті шпиталю ветеранів життя зводить воїна УПА – Остапа та червоноармійця – Андрія. Лікування переростає в палатні баталії, адже старі душевні рани вояків починають ятрити з новою силою, і кожен має свою позицію, свою правду, і колись зробив свій власний вибір...
Зараз давня тема протистояння між воїнами УПА та червоноармійцями набула нової актуальності, адже знову чорна тінь нависла над Україною, і прийшов час розібратися з «білими плямами» на сторінках нашої історії. Зрада, корумпованість, розʼєднаність та наша слабкість призвели до того, що нині синам та дочкам України доводиться гинути за українську державність, свободу та самовизначення нації.
І хочеться вірити, що на прикладі прозріння і покаяння героїв нашої вистави, у багатьох наших громадян після 24 лютого 2022 року – початку повномасштабної війни, кардинально змінилася думка - хто дійсно є ким у нашому суспільстві і в нашій країні і які цінності кожен з нас сповідує. І заради світлого, радісного а головне вільного майбутнього наших нащадків необхідно бути сильними, згуртованими, нероздільними і найголовніше – бути патріотами вільної України не зважаючи на те чиї пращури де жили і воювали . Бо бути дійсно українцем – це звучить гордо і відповідально.