Уже вкотре жителі міста Ніжина змогли насолоджуватися переглядом вистави Народного Аматорського Театру Ніжинського міського будинку культури. О 18.00 досить таки заповнена зала (що не могло не порадувати акторів та всіх тих, хто брав участь в організації вистави, робота яких була цікавою публіці), на сцені не професійні актори, комедія на 2 дії «Несправжній хворий», за твором Ж.-Б. Мольєра.

   Театральний колектив Ніжинського МБК вже встиг зарекомендувати себе і відомий в області, він вирізняється своїм творчим та серйозним підходом до постановок. На користь цьому свідчить досить високий рівень постановки європейської класики. Звісно підготовка вистави вимагає значних коштів: це і пошив костюмів, оформлення інтер’єру, тому без спонсорів не обійшлось, і це прекрасно, що творча діяльність нашого міста має можливість розвиватися. Звісно без режисера, художника-постановника, художника-оформлювача, музичного оформлення, балетмейстера вистава б не побачила світ. А їх велика й кропітка робота не пройшла марно й вистава виправдала глядацькі сподівання.

    Що ж до самої п’єси, то слід зауважити, що проблема сімейних стосунків: батьків і дітей, мачухи і дітей, подружжя, – проблема суспільної моралі, лжемедицини, які й досі не втратили своєї актуальності, утілені в комедійній формі, несуть дидактичний зміст. Хіба ж не прекрасно і розважати молодь і в той же час виховувати в них високі моральні якості?!

   Гра акторів захоплювала своєю натхненністю та відданістю своєму захопленню, актори не грали, вони жили на сцені, і глядач не міг не співпереживати чи залишитись байдужим до постановки.

   Грає класична музика, на сцені кімната багатого будинку (за п’єсою має бути Париж, 17 ст.), у кріслі спить гарно вбраний чоловік – несправжній хворий – так починається вистава. Згідно з оригіналом автора комедія має 3 дії, але дана інтерпретація п’єси зберегла всі основні моменти, сюжетна лінія постає цілісною, проблемне поле широке, вдало втілені образи, викриті негативні вади як суспільства, так і окремо взятої людини. Сюжет не дуже динамічний, поступово зав’язуються ключові конфлікти, але зміст гри акторів доступний, цікавий, інтригуючий для глядача; динаміка наростає з загостренням конфліктної ситуації (кульмінація п’єси) та її вирішенням у фіналі. Гра акторів-аматорів Анатолія Мацка, Ірини Литвинець, Антоніни Купрій, Марії Литвин, Ігоря Куніцина, Руслана Чопа, заслуженого працівника культури України Леоніда Шагана, Олександра Байди, Сергія Іваненка, Костянтина Жайворонка, Сергія Коломійця та Валентини Мухінської заслуговує на високу оцінку: глядачі аплодували стоячи, дарували квіти й ще довго не відпускали акторів зі сцени. Найбільше симпатизував глядачам образ Туанетти, який зіграла Валентина Мухінська, саме її найбільше вітали і обдаров ували квітами.

   Звісно, театр не професійний і не слід його критикувати й оцінювати прискіпливо, та все ж таки без «ляпсусів» не обійшлося: мовні «огріхі» акторів, подекуди забуті від хвилювання слова, звук фонограми загучний і занадто відрізнявся від величини голосу акторів, одним словом деякі моменти слід таки допрацювати.

   Дві години радував ніжинців своєю грою аматорський колектив, за що від імені всіх присутніх на виставі говорю: «Спасибі! Успіхів у подальшій творчій роботі, нових яскравих вистав та всілякої підтримки!».

Остапенко Олена –
керівник літературно-драматургічної частини театру