З 25 вересня по 2жовтня у Кіровограді відбулося 40-е ювілейне Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», яке, як зазначив міністр культури і туризму України М.Кулиняк, стало однією з найяскравіших знакових подій у культурно – мистецькому житті України. Цьогорічні «Вересневі самоцвіти» були присвячені золотому театральному сузір’ю України – 170-річчю від дня народження М.Кропивницького, 165-річчю І.Карпенка – Карого, 155-річчю М.Садовської – Барілотті та Г.Затиркевич – Карпинської.

У цьому святі, де не існує конкурсної системи, показали свої вистави театри з Дніпропетровська, Білої Церкви, Ніжина, Полтави, Чернігова і звичайно, господарі фестивалю – кіровоградці.

Детальніше...

У місті Ніжин Чернігівської області вчора відкрився VI Всеукраїнський театральний фестиваль жіночої творчості ім. Марії Заньковецької, який традиційно проходить раз на рік у жовтні під девізом «Театр як засіб взаємного розуміння та підвищення ролі жінки в популяризації та розвитку українського театрального мистецтва» і присвячується видатній актрисі — першій Народній артистці України Марії Костянтинівні Заньковецькій.
Колектив Ніжинського українського драматичного театру імені М.Коцюбинського протягом усієї своєї історії завжди жив інтенсивним творчим життям, постійно удосконалюючи не лише свій репертуар, а й роботу з глядачем. З цією метою він проводить різнобічні мистецькі заходи, серед яких особливе місце посяде «Всеукраїнський театральний фестиваль жіночої творчості ім. Марії Заньковецької».

Детальніше...

28 жовтня в Чернігові в рамках ХХI Міжнародного фестивалю «Слов’янські театральні зустрічі» в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка Ніжинський український драматичний театр ім. М.М. Коцюбинського продемонстрував ліричну драму на дві дії "Безіменна зірка" за п'єсою румунського драматурга Михайла Себастіана.

Ця історія сталася минулого століття, в одному румунському містечку, в якому є лікарня, суд, поліція, залізнична станція, повз яку не зупиняючись проходять швидкі поїзди, і на якій служить начальник вокзалу пан Іспас. Тут є і гімназія, в якій працюють строга мадемуазель Куку, щирий учитель музики Удря, товариш пана Мірою, який не просто викладає астрономію, але й живе цією наукою.

Та все ж, не буває правил без винятків, а тим паче, у романтичній комедії – одного спекотного вечора швидкий поїзд зупинився і з нього вийшов... безквитковий пасажир...

Детальніше...

Третий театральный день 12-го Международного театрального фестиваля «Мельпомена Таврии» начался с постановки спектакля «Безимянная звезда» Нежинского украинского драматического театра им. М.Коцюбинського.

Написал эту пьесу Михай Себастиан. В основном, премьера в нашем городе, по мнению театрального жюри, прошла с успехом. Хотя зрительный зал не был забитым до отказа, но всё равно херсонские поклонники театра оценили по достоинству украинских гостей. Самым запоминающимся элементом декорации в спектакле была детская железная дорога, комментируют жители Херсона.

Детальніше...

Помните знаменитое чеховское: «В Москву, в Москву!» из пьесы «Три сестры»? Многие из нас грешат этим и сейчас – рвутся в мегаполисы работать, за границу отдыхать, да так что б подальше от дома… а ведь по сути – спешим в чужие края, а своей страны совсем не знаем. Максимум – что-то в Карпатах, что-то в Крыму, еще где-то что-то и на этом познания родного края заканчиваются. То нет времени, то нет желания или просто лень оторваться от дивана или офисного кресла, дабы поехать, например… в Херсон. «Вот еще! Что в Херсоне делать?» Я тоже так думала – раньше. Теперь знаю, что есть событие, которое, даже заядлого домоседа, обязательно заставит выбраться из собственной ракушки и отправиться-таки на Юг Украины в этот небольшой, но такой удивительный город… но обо всем по порядку.

• В Херсон, в Херсон – на Мельпомену!
Известный театральный, да еще и международный фестиваль «Мельпомена Таврии» в этом году проходил в 11-й (!) раз в Херсоне. Когда мне, как театроведу и журналисту поступило предложение от организаторов принять участие в составе жюри, я сразу согласилась. Причина номер один – Киев утомил, и мысль о небольшом спокойном городке грела душу, причина номер два – я все-таки театровед, а фестиваль – это всегда новые, впечатления и полезные знания. Но главное – жуть как интересно было посмотреть на этих «ненормальных» людей, которые в столь сложный экономический период фестивалят да еще и приглашают пол мира за свой счет… Поездка началась «оптимистично»! За десять минут до отправления поезда «Киев-Херсон» у меня стащили мобильный телефон. «Все к лучшему, значит, меня не будут дергать по делу и без дела и удастся по-настоящему отдохнуть» подумала я и завалилась спать…

Детальніше...