Пам’ятаєте проникливу пісню Расула Гамзатова про білих журавлів, в яких вселилися душі загиблих солдатів? Артист, котрий виконав цю пісню та багато інших пісень, що стали золотим фондом загального культурного простору, сто років тому народився в українському містечку Ніжин, продовживши значний список знаменитостей, які вважають це місто своєю малою батьківщиною.

Марк Бернес… Якщо згадати це ім’я, в пам’яті спливають інтонації його зворушливого, тихого голосу, теплота якого, здається, проникає у саме серце. Він повернувся у свій «любимый город», який завжди пам’ятав, «что может спать спокойно и видеть сны, и зеленеть среди весны», коли його захищали солдати, образи яких створював Бернес на кіноекрані. Повернувся, щоб уже назавжди залишитися пам’ятником у тихому міському паркові під назвою Графський. І задумливо перебираючи струни гітари, вслухатися в пісню білих журавлів у високому небі.

Детальніше...

   В начале октября отрылся театральный сезон в Смоленском государственном драматическом театре имени А.С. Грибоедова. Зрители увидели две премьеры. А театр успел побывать в Нежине, что в Черниговской области на Украине, и в Лодзи в Польши. Мы обратились с вопросами к главному режиссеру Смоленского государственного драматического театра им. А.С. Грибоедова – заслуженному деятелю искусств Республики Беларусь Виталию Михайловичу БАРКОВСКОМУ. - В Нежине мы побывали на VII Международном фестивале женского творчества имени Марии Заньковецкой. На нём было представлено интересное созвездие спектаклей драматических театров братских стран: России, Украины, Беларуси. Во главу угла фестиваля была поставлена ЖЕНЩИНА. Ведь не случайно, в свое время, именно Марию Заньковецкую называли «украинской Элеонорой Дузе». Её талант, яркая индивидуальность завораживала всех, кто её видел на сцене и встречался с ней. На фестивале царила удивительная атмосфера благожелательности и внимания.

И это чувствовалось не только в общении с коллективом Нежинского украинского драматического театра им. М. Коцюбинського, но и со всеми представителями общественных культурных институтов города. Это даёт право сделать вывод: как бы не ломалась система, и политическая, и духовная, театр всегда будет вдохновлять и объединять нас на созидательные связи и отношения, думать о лучшем нашего общения. Мы представили на фестиваль спектакль «Этюды любви» по пьесе Е. Поповой. Это премьера предыдущего театрального сезона уже оценена не только смолянами, но и зарубежными критиками и зрителями. Весной этого года мы получили приз «За лучшую режиссуру» на XI Международном фестивале театрального искусства «Славянские встречи» в Беларуси.

Детальніше...

   Де ж бути театральному фестивалю, присвяченому жіночій творчості, як не на ніжинській землі? Цей край освячений іменем славетної актриси, корифея українського професійного театру. Першої народної артистки України Марії Заньковецької. У селі Заньки, неподалік від Ніжина, Марія Костянтинівна народилася, пізніше в Ніжині жила і працювала, організувала театр. Сюди приїжджали трупи М.Кропивницького, М.Садовського, П.Саксаганського, у виставах яких грала М.ЗАНЬКОВЕЦЬКА.

Продовжувачем традицій національного театрального мистецтва по праву вважається Ніжинський український театр ім. М.Коцюбинського. Аби підтримувати зацікавлення театральним мистецтвом у ніжинського глядача і надалі зберігати пам’ять про славетну землячку, керівництво ніжинського театру ім. М.Коцюбинського – директор театру Юрій Муквич та художній керівник Алла Соколенко – вирішили започаткувати на базі театру Фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької. І ось ніжинці, які полюбили Фестиваль і чекають на нього, цього року вже усьоме зустрічались із його учасниками.

Програма Фестивалю міжнародна, на сцені зібрались українські, російські та білоруські театри, представивши, певною мірою, слов’янську складову світового театрального мистецтва. У кожній виставі, а їх в афіші було вісім, журі належало визначити яскраву жіночу роль.

Детальніше...

   Четверо студентів університету: Леся П’ятак, Юрій Павлов, Олена Остапенко і автор цих рядків на чолі з деканом філологічного факультету доцентом Олександром Забарним – склали альтернативне журі VІІ-го Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької, який організовує Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського за підтримки Міністерства культури і туризму України, Національної спілки театральних діячів України, Чернігівських обласної ради та облдержадміністрації.

Голова Національної спілки театральних діячів України народний артист України Лесь Танюк унікальність даного заходу вбачає в тому, що він піднімає на п’єдестал жіночу творчість, бо саме жінки за своєю природою, будучи берегинями сім’ї, з тією ж мудрістю, силою, самовідданістю та фантазією бережуть наш дім – ТЕАТР!

Детальніше...

VІІ-й Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені

Марії Заньковецької в Ніжині

   Уже не вперше восени Ніжин приймає дорогих гостей. За традицією з 27 жовтня (день виходу М.К.Заньковецької на професійну театральну сцену) по 3 листопада в Ніжині проходив VІІ-й Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької. Квитків не було вже задовго до початку, оскільки участь у фестивалі брали кращі з кращих: Київський академічний Молодий театр (вистава «Торчалов»), Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр («…Мені являлася любов»), Сумський обласний театр драми та музичної комедії імені М.С. Щепкіна («Остання жінка сеньйора Хуана»), Ніжинський український драматичний театр ім. М.Коцюбинського («Стриптиз»), Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр («Ненормальна»), Заслужений колектив Республіки Бєларусь Гомельський обласний драматичний театр («Недосяжна»), Смоленський державний драматичний театр ім. А.С. Грибоєдова («Етюди кохання») та Національний академічний український драматичний театр ім. М.Заньковецької (м. Львів) з виставою «Блакитна троянда». Отож, вісім театральних вистав, але оцінювати довелось лише 7: вистава нашого Ніжинського театру не оцінювалась за рішенням колективу, оскільки Алла Соколенко, яка виконувала головну роль у п’єсі, була членом журі.

Мені випала честь бути членом альтернативного (студентського) журі в складі: Остапенко О. (себто мене), П’ятак Л., Павлова Ю., Онищенка М., головою нашого журі був Олександр Вадимович Забарний – Кандидат педагогічних наук, декан філологічного факультету.

Детальніше...